У травні 2017 року Президент України Петро Порошенко наклав санкції на деякі російські інтернет-сервіси, а саме: ВКонтакте та Одноклассники (дві найпопулярніші соціальні мережі в Україні); mail.ru (електронна пошта) і Yandex (пошуковик, карти, служба таксі). Президентський указ вимагає в інтернет-провайдерів заблокувати доступ до цих сайтів на три роки. Друга річниця запровадження санкцій та поява нового президента -- хороша нагода поговорити про результати санкцій.
До заборони ВК й Одноклассники були найпопулярнішими соціальними мережами в Україні з охопленням 67 % і 29 % відповідно. Хоча заборона досі чинна, деякі українці все ж користуються ними з допомогою VPN. Виникає запитання: чи ефективна заборона? І ще, чи вона й досі потрібна?
Після указу Президента Порошенка деякі західні ЗМІ та НДО додали Україну до списку країн з обмеженим доступом до інтернету. Дехто порівнював Україну з Китаєм, Росією, Північною Кореєю та іншими.
Український випадок особливий: країна змушена відповідати на реальну загрозу російської інформаційної війни. І ця війна виявилась надзвичайно ефективною в завоюванні сердець і умів людей на пострадянському просторі, вона слугує інструментом підтримки російської воєнної та політичної експансії.
Анастасія Апетик з Експертного центру прав людини пояснює, що будь-які обмеження мають узгоджуватися з законом, і «Указ Президента -- це питання національної безпеки: Конституція України гарантує свободу слова, та вона також пояснює, що ця свобода може бути обмежена в разі загрози національній безпеці. Закон чітко визначає такі загрози».
З другого боку, є можливості для поліпшення. Анастасія коментує, що «санкції мають впроваджуватись тільки якщо є свідчення дій, що підривають національну безпеку, а не за приналежність компанії чи іноземне громадянство її власників. Крім того, треба розвинути законодавчу процедуру обмеження доступу, тому що зараз це робиться тільки за рішенням суду».
Україна не єдина демократична держава, яка скористалась своїм правом обмежити російські інформаційні майданчики.
Латвійська національна рада електронних ЗМІ наклала тримісячну заборону на ретрансляцію російського каналу «Россия-РТР». Латвійці виявили факти мови ненависті та дезінформації на РТР, що й призвело до санкцій. Європейська Комісія погодилася, що ця заборона відповідає законам ЄС, зокрема Директиві про аудіовізуальні медіа-послуги, яка забороняє мову ненависті. Фейсбук також має досвід блокування російських медіа-каналів: він заборонив чотири сторінки Maffick Media (In Now, Soapbox, Waste-Ed та Backthen).
Ще один аргумент на користь президентського указу те, що ВК і ОК переповнені піратським контентом. Ба й більше, на цих платформах поширюються порнографічні матеріали, особливо на ВК. Внаслідок дворічної ізоляції ВК, українські користувачі переорієнтувалися на платні музичні й медіа-сервіси: Google Music, Spotify, Sound Cloud, Deezer.
Фейсбук також здобув симпатії українських користувачів: після впровадження санкцій українці з ВК і ОК перемістилися на Фейсбук. Це зробило Фейсбук найпопулярнішою соціальною мережею в Україні.
Зараз Фейсбук багато критикують в усьому світі за неспроможність регулювати себе та захистити користувачів; але якщо порівняти, у ВКонтакте справи стоять гірше. Погляньмо на ці дві мережі. Головні критерії порівняння -- управління змістом, безпека та захист даних, відносини з урядами та бізнесом. Порівняння стосується українського контексту.
Управління змістом
Почати з того, що зараз ВК став іще більш проросійським, бо проукраїнських голосів там нема. За даними розвідки, проведеної «UkraineWorld» та «Інтерньюз-Україна», сьогодні ВКонтакте -- плідний ґрунт для вирощування мови ненависті, проросійських і антиурядових (сепаратистських) висловлювань. Проукраїнський вміст модератори часто блокують, як правило, без жодних пояснень. Після Революції Гідності «Правий сектор» та «Євромайдан», дві найбільш проукраїнські спільноти у ВК, були заблоковані на вимогу Роскомнадзору. І це не рідкісний випадок. У відповідь на обурення громадськості, групи розблокували.
У Фейсбуці українці можуть спілкуватися між собою в спільноті, яка не є за визначенням проросійською. Натомість мережа ВК сповнена антиукраїнськими вібраціями, отож українським користувачам доводиться докладати надзусиль, щоб їхній голос був тут почутий.
Правила й процедури у ВК розмиті, а це дає простір для маніпуляцій. Роскомнадзор також піклується про російський контент. Після гри самогубців для підлітків у ВК модератори розробили алгоритм, здатний видалити відповідний вміст. Водночас, є випадки, коли у ВК видаляли антипутінські повідомлення. Найвідоміший -- з надгробним каменем із зображенням Путіна. Коли користувачі помітили, що модератори постійно видаляють це зображення, деякі з них обурились. У ВК пояснили, що зображення фейкове і його треба видалити. Насправді ця картинка реальна: активісти поставили цей надгробний камінь на знак свого протистояння Путіну. Можна припустити, що ВК має алгоритм, здатний виявляти вміст, пов'язаний з Путіним. У ВК є чіткі ознаки управління змістом, який суперечить думці Кремля. Це порушує свободу слова та висловлювань.
Соціальні мережі стали головними майданчиками для маніпулювання громадською думкою. І Фейсбук не виняток, тут також є повний комплект: фальшиві акаунти, боти та мова ненависті. Але на відміну від ВК, Фейсбук відкритіший для публіки; тут прозорі й доступні правила та процедури. Це зрозуміло: Фейсбук від самого початку був популярний у західних спільнот, де поважають права споживачів та інтелектуальну власність. Павло Білоусов, експерт Школи цифрової безпеки 380, пояснює «UkraineWorld»: «Фейсбуку не потрібний ні піратський, ні порнотрафік. Мережа ВК навпаки, створила свою аудиторію, надаючи доступ до піратської музики та відео. Компанію «Mail.ru Group» не цікавлять західні ринки, тому вона не зважає на інтелектуальну власність».
Ще один аргумент на користь підходу, який застосовує Фейсбук: він поліпшується. Фейсбук засвоїв уроки кількох кібер-зламів та випадку з Cambridge Analytica. ФБ удосконалюється, водночас політика ВК здебільшого залишається без змін. ФБ започаткував низку ініціатив: перевірку місця перебування для спільнот, алгоритми виявлення й видалення ботів, інструменти для перевірки фактів і багато іншого. Дослідження 2018 року виявило, що за період 2016 - 2018 рр. роль Фейсбуку в поширенні дезінформації зменшилась. На відміну від ВК, ФБ регулярно змінює алгоритм розподілу контенту. Це запобігає маніпуляціям, оскільки творцям контенту потрібен час, щоб зрозуміти нову модель і лише потім адаптувати контент.
Безпека і захист даних
Після заборони ВК, деякі російські тролі переселилися на Фейсбук. Боти також є у ФБ, але знов-таки, різниця в політиці соціальної мережі щодо цього явища.
Дослідження Інституту інтернету в Оксфорді підкреслює: через брак суворих заходів безпеки ВКонтакте -- найпростіша й найдешевша платформа для розгортання ботів. Водночас Фейсбук виявляється найефективнішим у захисті даних користувачів, що робить його найскладнішою та найдорожчою платформою для розгортання ботів. ВК регулярно видаляє неактивні акаунти, а Фейсбук виявляє ботів і навіть тролів, які підлягають видаленню.
Обидві соціальні мережі збирають особисті дані. Різниця полягає в доступі до зібраних даних. Павло Білоусов зазначає, що «Фейсбук ніколи не розміщує свої сервери в «ненадійних» країнах, як-от у Росії. Навіть попри те, що російський закон примушує компанії до цього, ФБ відмовляється». ВК надає обмежений набір інструментів для управління безпекою, чого недостатньо, оскільки російські спецслужби все ще мають доступ до приватних файлів. Натомість ФБ дає користувачеві можливість встановити власні налаштування конфіденційності.
Відносини з урядом і бізнесом
Оскільки обидві соціальні платформи збирають особисті дані, виникає питання: для чого? Збирання даних -- поширена практика, але мотивація різна. Фейсбук багато критикували, особливо після гучного скандалу з Cambridge Analytica. Ясно те, що ФБ -- це корпорація, зацікавлена в зароблянні грошей. Вона має доведені зв'язки з Amazon, Google та іншими. Фейсбук ділиться тільки тими даними, які користувачі якось схвалили, свідомо чи зопалу.
Натомість платформа ВКонтакте славиться зв'язками з політиками, особливо з російською владою. Доведено, що ВК зберігає приватну інформацію користувачів невизначений термін. Крістіан Шинкевич скористався правом, передбаченим загальним регламентом ЄС про захист даних, і звернувся з запитом про свою особисту інформацію до Vk.com. Він з'ясував, що вони зберігають всю інформацію, яка коли-небудь передавалась через цю соціальну мережу: завантажені файли, їхні точні адреси та імена, дати, всю історію змін, голосові повідомлення, документи PDF. На своїй сторінці у Фейсбук він наголошує, що ВК зберігає «адреси фотографій з альбому (захищені); повну історію розмов, включаючи видалені, з усіма вкладеннями, включно з видаленими».
Що далі?
У підсумку треба сказати, що Фейсбук і ВКонтакті мають цілком різні цінності. Хоч деякі експерти вважають заборону доступу порушенням прав людини, важливо пам'ятати, що природа ВК і Фейсбук відрізняються по своїй суті. Платформа ВК сама порушує права людини, зневажає інтелектуальну власність і приватність та надає майданчик для мови ненависті. Санкції щодо ВК були і залишаються дуже суперечливим кроком, але вони порушують важливе питання в сучасних суспільствах: чи треба дотримуватись правил про свободу щодо тих, хто свідомо порушує цю свободу, і навіть використовує її як інформаційну зброю?
Цю статтю підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
